Надворі – дощ і спека,
Хмари сірі і сонячне сяйво,
На душі мені важко і легко,
Квіти в’януть і знов розцвітають.
Пісня ллється і враз замовкає,
То весела вона , то сумная,
І вогонь горить , не вгасає,
Й раптом – жар уже дотліває
За вікном вітер свище і пташки співають,
Я сміюся і плачу , мовчу й розмовляю,
Жовтим , чорним , зеленим , червоним
Свій рушник вишиваю.
Так , життя – річ мінлива,
Але я не злякаюсь, -
Все недобре забуду , а добре – згадаю.
