Якби хто знав як же я ii кохаю.
В душi у мене все, наче, розквiтаэ.
Якби хто знав як зустрiчi чекаю.
Вiд слiв ii, у мене серце завмираэ.
Якби ж знала скiльки значить,
Яка важлива стала ти в життi!
Хай Бог слова - менi пробачить:
"Ти дорожча вiд усiх на цiй Землi"
Моя Квiточка кохана, моя радiсть.
Чую голос твiй я увiснi, щоночi,
Бачу ми разом, а то вже старiсть
Цiла купа дiток, повний дiм малечi!
А я у снi уже старий зовсiм дiдусь.
Та нiжно обiймаю Квiточку за плечi.
Знаэш, не буваэ коханiших бабусь!
Якби хто знав, якi у віснi я бачу речi!
