…ніби стоїш
у прони́зано-ли́повому осонні
на приміському пероні,
перед очима –
шви́дкісний потяг мимо
летить –
мов кіноплівка кадрами – мерехтить:
бачиш себе –
на живому осо́нценім тлі,
відображеною, мов у розбитому дзеркалі, –
у кожному кадрі-шклі,
у кожнім вікні, що пролітає, – вагоннім
бачиш себе – у осонні,
на розлогім липовім тлі –
множи́нно відбитою
у залитому сонцем шклі –
на кожнім
осліплено-миготли́вім кадрі віконнім
вагоннім:
ті, хто всередині потяга – всі –
то спільний,
суцільний,
загальний людський світ,
а твій, особистий –
відносно потяга – зовні:
тільки у кожнім вагоннім вікні –
бачиш себе – у відображенні…
ілюзорнім
на осмисленому
просторо́вому фоні
…твій світ
за́вжди любить тебе:
от скажеш: «…нині
небо таке – синє…»,
він
одразу ж пого́диться:
«…синє, синє – аж голубе…»
бо - любить тебе
а скажеш, приміром:
«…небо сьогодні – сіре…»,
світ закиває прово́рно
і підтакне́ :
«…сіре, сіре…
навіть і по́части чорне…»
бо не сприймає «не»
твій світ у всьому
пого́джується з тобою
із йому притама́нною
радістю і любов`ю
для нього істина
у останній інстанції є –
кожне слово твоє,
може, і не продумане, випадкове –
слово,
решта усе – загальне
і похідне́
твій світ не розуміє – «не»
подумаєш:
«…я не люблю́ зелене пальто!»
світ почує –
«…пальто… зелене…»
і скаже: «кохана моя турбо́то,
покладись на мене:
буде тобі пальто
і –
неодмінно! зелене…
цілко́м
покладись на мене…»
світ не знайомий із часткою «не»
кожне слово твоє – для нього ствердне,
беззапереч-не…
твій світ – однопо́люсний,
і стосовно тебе його полюс –
суцільний плюс…
що замовиш – усе буде так:
світ забага́нки твої
радісно вво́лювати мастак
залишилось одне,
дрібне́ –
бажати «без не»:
скажеш, приміром:
«…хочу миру!..»
світ і почує:
«миру… миру…»
а
із протилежної сторони –
ніби те саме:
«не хочу! не хочу війни…»
а вийде:
«…хочу війни…»
і розразиться
якась локальна війна –
чия у тому буде вина?
твій світ
відбивається у тобі,
як верба у воді –
у цілковитій злагоді,
у ствердній завжди
відпові-ді
11.01.2014
Пані Валю! На вас вплинула книга Вадима Зеланда. Якщо вам цікаво, можу рекомендувати книгу Н.Д.Уолша. Цікаве бачення Світу. Хоча, у кожної книги свій читач.
Ваш вірш передає моє світосприйняття.... це просто дивовижно.... скільки про цю рівність зовнішнє=внутрішнє написаано, але вірш з емоційністю, з образністю ставить все на місця... в голові... серці...
Дякую Вам!
твій світ у всьому
пого́джується з тобою
із йому притама́нною
радістю і любов`ю... - Чудово бути у гармонії зі своїм світом, в якому все твоє і для тебе! В такій гармонії немає неприйняття чи осудження, тільки злагода і розуміння. Звісно, допоки в душу не проникне якийсь негатив, що може заразити наш внутрішній світ... Тому, краще справді перебувати із собою у злагоді і взаємогармонії. Гарна тема!
твій світ
відбивається у тобі,
як верба у воді –
у цілковитій злагоді,
у ствердній завжди
тобі
відпові-ді -
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
тут про "трансерфінг реальності" власне, хоча - все до того ж таки і зводиться - до гармонії із собою...
дякую Вам, Наталю, рада вам, як і завжди...
І справді! Пригадаймо відоме твердження, що ми відповідальні за свої думки і слова.
Цікавою образністю подано
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, відовідальні, бо слова - це сигнали відповідні... енергетичні "клавіші"... більше того - які думки-слова наші, така і суть наша, таке і життя...))) його якість...
дякую, пане Вікторе... тому - медитація - це ріст і розвиток духу поза словами... так я якось думаю... там уже образ, навіть символ...
...мені чомусь хочеться вибачитись перед Вами за свій сьогоднішній текст...після прочитання Вашого Вірша...мабуть пора піти в підпілля подумати над життям...Ви - чудова
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ляночко... ні... мені дуже сподобався Ваш вірш - я не відгукнулася, бо у нас світло зникло - ось тільки з"явилося... там у Вас дуже глибока ідея - між іншим, із того ж світоосмислення - що і цей ось мій "ТВІЙ СВІТ" - я напишу вам - чи під віршем, чи листом... ваша трава - то прекрасна ідея... добре, листом, чи перейду скоро до вас на сторіночку - якщо знову світло не вимкнуть... у кожному разі - я Вам напишу - багато і цікаво... про трави ваші...
Хоча, у кожної книги свій читач. 
Чудово бути у гармонії зі своїм світом, в якому все твоє і для тебе! 
