У ніч,коли прокинулися мрії ангела,
Хмари на мить розійшлися
Місяць,здається на мить посміхнувся
І ти ,такий весь смутний і розсудливий
Торкнувся легенько землі.
Ти свої крила похилив додолу,
Відбилась ясна тінь удалині
Підняв свої благальні очі
І раптом зі сльозою опустив,
Вона ж скотилась по щоці додолу
Душа твоя літала в небі
Вона ж була думками на землі
І рай був вже їй не цікавий,
Слова були прикуті до пісень
Й була вона закохана в мистецтво.
А ти легесеньким смичком заграв у сквері
Полинула мелодія в серця
А люди все проходили,спішили
Буденні справи забирають вільний час,
Вона ж натомість посміхнулась
І відійшла в рожеве майбуття.
05.04.2013р