Як багато ми говоримо не те,
Як довго ми вміємо мовчати,
А час потрохи собі та й іде,
Ніхто не хоче його зупиняти.
Чому всі так хочуть всім брехати?
Невже не легше щиро говорити?
Так можна легко себе в стіну загнати,
Потрібно чесно й щиро жити.
Але коли ти брешеш сам собі,
Коли життя своє ти б’єш на друзки,
Ти бережи слова пусті свої,
Бо стане все твоє життя, мов пустка.