Оазою дівчина вийшла по воду,
Прекрасна, мов гурія в райськім саду,
Собою втішаючись, гарна на вроду...
Та хлопець зустрівся їй, як на біду...
За нею іде, все собі поглядає,
То вірші чита, то співає пісні...
Поставила дівчина глек, і питає-
Ти хто? Що ти хочеш сказати мені?
Я, каже хлопчина до неї з любов"ю-
Поет та цінитель твоєї краси,
В коханні знавець, і піду за тобою,
Тебе не зречуся, чого не даси!
Отак він їй ніжно, шербету солодше,
Наспівував пісню кохання свого...
Замислено звузились дівчини очі...
Вона усміхнулась. Спитала його-
Чарівний юначе! Ти не помилився?
Іду за водою ж-бо я не одна.
Сестри ти моєї ще не роздивився.
Поглянь- он за нами прямує вона!
У неї тендітніша шкіра, ніж в мене,
Зі станом ніхто не зрівниться її.
І очі у неї- оази зелені,
Ясніш від смарагду. Куди там мої!...
Замислився хлопець. На місці лишився.
Вона собі далі із глеком пішла.
І- мало не впав, як ото роздивився-
Назустріч старезна бабуся пройшла...
Оговтався хлопець. Красуню нагнавши,
Питає- навіщо ж збрехала вона?
Вона усміхнулась чарівно, і, ставши,
До нього промовила- От дивина...
Поете! Як кажеш, пізнав у коханні
Всіх тонкощів, знань, і сказав ти мені,
Що любиш мене, що від ночі до рання
Для мене лиш будеш співати пісні.
Ти ж тільки-но клявся моїм залишитись.
То як же ти зміг, коли клятва дана,
Залишить мене, та піти подивитись
На іншу, чи краща за мене вона?!
.......... ........... ........... ...........
Прадавнє піски замітають пустелі...
Ми мудрість розкопуєм серед пісків,
І радо пізнАєм журливі й веселі
Прадавнього сходу надбання віків.
цікавість...бажання дізнатись більшого...прадавній...і самий перший гріх...передався людству по наслідству...і чи вправі ми винити за те "бідного" поета?..
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так це ж притча. В ній не звинувачують. В ній замислюються
Мудро -Прадавнього сходу надбання віків. Красивая очень притча, начало как в библии, я ожидала "встречи с Исусом", но история очень поучительная, интересная
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так-так... Коли любиш, не зрікайся... Бо можеш втратити назавжди. І не тільки жінку...Прекрасна поема, Сергію, з красномовним підтекстом. Принаймні я таке прочитала поміж рядочками...
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Люба Богданочко! Я завжди пишу З ПІДТЕКСТОМ. Інакше- нецікаво Я вдячний Вам
Мудро -Прадавнього сходу надбання віків. Красивая очень притча, начало как в библии, я ожидала "встречи с Исусом", но история очень поучительная, интересная 
