Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: Зізнання - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олексо, підтримаю ЛГ
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вдячна, Олександре, щиро рада візиту
Фотиния, 25.06.2014 - 15:02
Тебе, напевно, я вже не люблю… "Ах, если б можно, если б можно было, чтоб сердце самовольно разлюбило..." Разве что попытаться разумом усмирить чувства Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада тобі, Світланко і вдячна, а розум якраз і роздумує віршем, як же нам розлюбити те, що не наше
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олю, що завітали
I.Teрен, 25.06.2014 - 14:43
Спопеляюча любов - це сильно, але краще - зігріваюча, а спражня - взаємна.Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ех, як би ж , дякую за розуміння
Ірина Хміль, 25.06.2014 - 14:41
Я, Таню, аж завмерла від подиву, - невже ці рядки написали Ви??? Не думала, що у Вашій творчості можуть бути такі мотиви...Особисто мені дуже сподобалось...Така мелодійна, благородно сумна, прозоро щемна поезія...І, чомусь, така близька мені...Ну що сказати? - гарнезно!(якщо можна так виразитись).
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Іринко, за теплий коментар
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вдячна, Юрію, за зустріч, давно не чулися, рада
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Уляно, за співпереживання
|
|
|