“Не люблю тебе я!” – пострілом у спину…
Що сказати маю на такі слова? –
Тільки усміхнуся й мрією полину,
де згубилась неба літня синява.
Може, і заплачу, коли ніч надворі
і химерні тіні навівають страх, –
на зап’ястях неба згаснуть дикі зорі,
просвітліє розум у ранкових снах...
Може, і розлюблю тїї очі карі
і полюблю сині, що як цвіт в житах, –
багатьох любити, мабуть, мені кара
за колись прожите не моє життя.
Створено 6 – 29. 07. 2004 року, м. Львів
Опубліковано: "Калинове вино". Львів: "Плай", 2005. 96 с. – С. 73.
