17.10.14
Прошу, вислухай мене і зрозумій.
Я знаю, не скоро забудеш голос мій.
Не скоро зможеш забути мене,
Але рано, чи пізно ця біль мине.
Прощавай! От і все прощання.
Ти ще знайдеш своє кохання,
Заново навчишся життю радіти.
Дасть Бог, будуть чудові діти.
Можливо, згодом жаліти буду я,
Що не скажу тобі кохана, моя.
Але…але… Прощавай! Пробач!
Ось платочок. Не соромся, поплач.
Піди додому, поплач в подушку,
Вона сьогодні замінить подружку.
А одного ранку проснешся і винесеш сміття
І з цієї миті у тебе почнеться нове життя