Я не знаю напевно що діється
І навіщо кудись я іду
Лише втома у серці гріється
Я іду на свою біду
Мені мало в майбутнє віриться
Я минуле чомусь бережу
Треба ж було так рано зневіриться
Мов загублена мовчки сиджу
Про хвилини, про час я не згадую
Непотрібні всі міри мені
Я собі безпорадну нагадую
Хтось бажав, щоб горіла в огні
Ні кохання, ні друзі, ні родичі –
Ні, проблема ли́ше в мені
Закриваю міцніше очі
Пишу знову і знову собі
Я не знаю напевно що діється
І навіщо кудись я іду
Там попереду щось та видніється
Може ще не даремно живу
