І зними в радості й печалі,
З такими як вони,нестрашно покоряти магістралі,
Ці дивовижні люди , не сповнені печалі,
Завжи готові почекати тебе на причалі.
І в дні ,що сповнені тривоги,
Надмірних растей життя,
Вони дадуть частинку допомоги,
І з ними, не забоїшся проклятого вогня.
Цінуй друзів- це скарб твій,
Їх не буває як на небі зорей,
Ти в сотнях тисяч тих надій.
І з ними завжди поряд дій.
Вже не важливо чи старий,
Чи друг той твій зовсім новий.
Нещастя долі разом з ним ти перебий.
І в сіру масу кольорові краски ти залий.
