Всю біль та смуток свій
Я виллю на білий листок.
І сльози бренять від подій,
Бо не від Неї рветься шматок -
А то ж від мене відірвали!...
Землю нашу - злидарі чужі
У нас з тобою відібрали,
Та ще й у порт загнали кораблі!
І крок за кроком наступають
Вбивці, наркомани та бомжі.
Йдуть, руйнують, убивають,
Й все везуть свої гум. вантажі.
Україні весь світ співчуває,
Та ми стомились чути співчуття...
Новий гум. конвой все прибуває,
Дійте!!! Бо не буде й вам життя!
Бо агресор спиниться в Парижі,
Ну а там Містралями в Нью Йорк.
І не вдасться стати вам на лижі,
І ніде не спиниться цей Орк.
Тільки разом спинем на Донбасі.
Вибєм геть заразу з нашої землі.
Бо прийде й до вас - питання в часі,
Хіба вам про то розказувать мені?!
