NNnnЩасливе кохання – коштовна оздоба,
Та в кожної доля, мов сукня, своя:
В одно́го – до гроба, а в іншого – злоба,
Щасливими бути стараються о́ба:
Витримує все наша грішна земля!
Коли ж сонце встане – ніч темна розтане,
День Божий стрічаєш, бува, не один...
Радієш світанню – природи вітанню:
Спочинеш на мить від палкого кохання
Й наповнить по вінця тебе ендорфін.
Приспів:
Наркотик кохання –
Щасливе зітхання.
Цілунки таємні –
Немов дикий мед…
Палкі феромони
Дарунок Помони…
Кохання взаємне –
Душі й тіла злет!
Та так ще буває, що й третій витає
На крилах почвари, немов чорний птах!
В двобої фатальнім презможе вітальне,
І скуток для чорних в двобої – летальний:
Кохання не легко пове́тгнути в прах…
Побідний наркотик, відчутний на дотик,
Вгамує, мов лікар, нав’язливий біль...
Хоч з виду – як котик, та щедрий – як ско́тень**,
Всесильний, як правда, кохання наркотик
Галеру ворожу посадить на кіль.
13.03.2015
________
*Наркотик кохання — окситоцин (є в аптечці автора).
**Скотень - (слов.) багатій, від «скотниця» - казна.
Ну, любий друже!.. Я пишався, що маю від природи імунітет від наркотичної залежності, а з Вашого твору виходить, що я - хронічний наркоман...
і кодування недоступне...
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Уже й наркотики кохання?! О, Ви добре знали, Олексо, чим угодити ! Злітатимуться тепер усі до Вас, мов мухи на мед! А той "третій" витатиме "на крилах ворожих", поки й світу!.. Та хай! У нас є наркотик!
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00