Осінній настрій серед літа...
Чому в житті буває так,
Що в сонцеднях, теплом зігрітих,
Душа дощів почує смак?
Пече і жарить сонце біле
У небі вогняно-м`ячем...
Надворі літо недоспіле,
А в серці хлюпає дощем...
А в серці вже пожовкле листя
Наводить на осінній сум;
Деньки сховались променисті
Серед важких осінніх дум.
Ця осінь тихо в серце вкралась...
І дай-то, Бог, що не зима
До глибини душі дібралась
І хазяйнує там сама.
Вже скроні білим посріблила...
Та то, мабуть, що не біда -
То мої білі срібнокрила
Душі, що й досі молода!
Осінній настрій серед літа
Розвіє серце бунтівне...
Моя душа теплом зігріта,
І це, мабуть, що головне!
+ = = а от + = = так що, побільше сонця в душу, тепла в серце, веселки у очі...і хай осінь приходить в гості, лише як пора року...дякую за клаптик осіннього літа...в якому дуже тепло і затишно
Анатолій В. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оце так арифметика... Щиро дякую, Наталю, за такий оригінальний і теплий коментар!!! + =