В цій квартирі пахне кавою.І гірчить самотністю.
В цій квартирі, так часто, бракує відвертих розмов.
Тут байдужість витає над безкінечною осінню,
й почуття всі закриті на залізний засо́в.
У цих стінах,вкрай рідко, бувають споріднені душі,
лиш пропилені книги. А в статус - " Відсутність уваги".
За вікном - на асфальті - дощ малює калюжі...
Споглядати ЇХ світ - єдині квартирні розваги.
Врешті,часами, може лунати музика ...
Ніжна й болюча. Солодка й терпка водноча́с.
Тут мовчить телефон - от така чудернацька фізика.
Тут пише самотність свій, задушевний, романс
Маленький диванчик - втомлений від власної старості,
вічно-живий монітор і бутилка хмільного вина.
- Мода столична не терпить до себе жалості!!
Мода столична... Не знає слів каяття.
Тут без поспіху все - робота, книги, безсоння.
Увечері фото нові епатажно летять в Інстаграм.
Тишина й пустота прикрашають старі підвіконня.
Самотність... Чи Свобода? - Тут кожен вирішує сам.