Просто згадай, що колись було,
Прийди, на пам’яті старий, вокзал…
Там все, що вже давно, минуло,
А нові дні дописують фінал…
Згадай, що розчинилось в часі,
Все те, що колись прагнув, зберегти…
Дивись – хтось стоїть, на терасі,
Згадай як їй, колись писав листи…
Ти приходь, на пам’яті вокзал,
Бо вже чекає стомлено перон…
Доки доля, пише ще фінал,
Прийди та сядь у потяга, вагон…
