Вона раніше шукала героя,
Та всі герої кудись-то поділись.
Раніше навколо роїлись,
Тепер вона сама з собою.
Тепер вона нічого не боїться,
Їй не потрібен ще хтось інший:
Ні рятівник, ні Супермен, тим більше.
Вона — у небі журавель, а не в руках синиця.
Сказав хтось, що краса врятує світ,
Та, що воно таке, ніхто не знає.
Вона щодня нещастя відвертає.
Рятує всесвіт від мільярдів бід.
Не треба їй ніяких компліментів,
Порад «геройських» боягузливих тим паче.
Вона лише від щастя плаче.
І пам’ятає тисячі життя моментів.
Лиш зачекайте, зупиніться на хвилинку.
Вона така у світі не єдина.
І ви так зможете, прийшла ваша година.
Такою стати може кожна жінка.
