і кожен з нас живе своїм життям...
і кожного чекає дехто вдома...
та прийде мить - чарівне забуття,
і значення не матиме вже втома.
"глаза в глаза", чи як там ще сказать?!
отак і ми з тобою перетнулись.
і захотілось так ввесь світ обнять,
що про усе на світі цім забулось...
отак бува, болить собі душа:
болить за те, що я ще не сказала,
за те, що я зробити не змогла,
хоч і могла тоді, але не стала.
отак бува, побачимося десь..
і в горлі ком, а у очах - розпука.
обоє ж знаємо, що це вже все.. кінець..
і цього разу вічна нам розлука...