Я знов хочу лягти біля тебе і вкритись ковдрою
Відчути крізь сон як ти обіймаєш і цілуєш в лоб
Старатимусь для тебе стати дівчинкою доброю
Я вже дуже багато зробила подібних спроб
Я знов хочу притулитись до тебе всім тілом
Тоді відчуваю, що маленька крихітка біля тебе
Стає відразу так спокійно, хоч на секунду почуваюсь несміло
Проте даремно, я і так довірила тобі всю себе
Я засипала вже, а ти ще щось говорив мені
А може все то сон, бо ти так часто снишся
Скоро тебе буде набагато більше в моєму дні
Настане момент і ти цьому теж звеселишся
Я не триматиму тебе... Тепер за руку
Цей жест для тебе точно недоречний
Нерозумно, хоч би не навіювати на тебе скуку
Знаю, що потяг один до одного присутній безперечно
Здається, що попереду ще часу так багато
Щоб визначити справжню потребу, хоч це важко
Коли ж знайдеться хвилька щоб почати кохати?
Давай визначимо час, моя горда пташко
23.08.16
