бо тільки ангелам даються крила
досить мучити дзеркало їх у тебе нема
завтра вітер розірве наші вітрила
каюти і трюми заповнить солона вода
бо тільки добрі ще вірять снам
всі хто прокляті бавляться дійсністю
я підкорився безкрайнім північним морям
просто залиш мене викинь змилуйся
бо тільки ти зумієш то вірно зробити
мені лише вихід знайти в пітьмі
я не буду з тобою нічого ділити
залишу за собою старі кораблі
і ставши в бухті минаючи шторм
швартові тепер закріплю надійно
ритмує в серці свіжа кров
я бачу горизонт
я вільний
