Десь там, за небокраєм, курличуть журавлі,
Летять вони додому, до рідної землі,
Із радістю співають ріднесеньке :"курли ,
Курли, курли..." Радісно від пісеньки й мені.
Лине їх миле "курли" в міжпростір та ефір,
Розливається тепло в змерзлій душі моїй,
В проміннях їх нотки, струменять дзвінкіш у вир,
" Курли, курли..." звучить мелодія з рапсодій.
Чи чуєш ти, мелодії рапсодій весни,
То тихі звуки, то дзвінкі переливи їх,
То бурхливі, а то одне звучання струни,
То сумбурні оркестри й цілі хори для втіх?
Уже чекають журавлів луки та поля,
Ставки, річки, зарослі вербами береги,
Стрічає їх з хлібом-сіллю, квітуча земля,
Летіть скоріш! Осяйно й весняно навкруги.
