СЯЙНОЛИЦЯ МАТІНКА СУДЬБА
Ти юна й горда наша матінка судьба,
В натурі людства, мудра пройнята красою.
На подвиг ти велична з часом боротьба,
Завжди тримаєш рідне сонце над собою.
Висока мріяна з мудрого потоку,
Яскрава ніжна, з нами в гомоні щаслива,
Твоя стежина у розквіті широка,
На ходу сяйлива, для послуху чутлива.
Тепло твоє, серце гріє дух людини,
Коли кругом співає соловей завзято.
Його співань сідає співом на хмарини,
До небес пливе в тишу золоту багату.
Святиня Ти! - Рідна матінка єдина,
У ласці лагідній молитовна у красі.
На поклон до Бога Сяйнолиця линеш,
Щоб від щастя діти посміхалися усі.
