Травнева ніч, і ясно світять зорі,
В турійській хвилі - місячний кришталь.
Малює вітер на піску узори.
В траві щось грає цвіркунець-скрипаль.
Лечу вві сні в конвалеве затишшя,
У дивний сад весняний над містком.
Облиш мене уже, печаль, облиш - я
Лиш крапку ставлю там, де безліч ком.
І легко так - свої відкрити очі,
І добре так - повірити весні.
У мене ж є мої травневі ночі,
І ніжно-щирі, трепетні пісні.
Крокую на побачення з весною,
І лихо засинає у мені…
То ж це не я - а травень за тобою
Омив дощами очі голубі.
