Над землею не літає ластівка низенько,
Що ж то буде з урожаєм, аж болить серденько,
Вишні віти, опустили, силоньки не мають,
Ледь -ледь ягоди, червоніють, вже засихають.
Народ має надію, що завітає дощик,
Врешті вдягнеться природа посріблений плащик,
І насититься вологою усе довкола,
І підійме цвіт голівки картопелька квола.
Тонкі зерна у колосках наберуться сили,
Трави виростуть новенькі, там де вже скосили,
Тож зберуться щасливі люди, біля криниці,
І поповниться діжка джерельної водиці.
Прожене зажуру, молодий красень- лелека,
Надоїла, дуже усім, небажана спека,
Летить стрімко в небо до сіро - чорних хмаринок,
Немов милостиню просить, подайте краплинок.
На порозі, я стою, звертаюсь до Бога,
Святої, пошли водиці, буде нам підмога,
Подаруй, Всевишній природі цю насолоду,
Щоб душа моя співала, як йшла до городу.
Щоби сонце добре вмилось, світило ясніше,
У гаю, солов`їний спів, линув голосніше.
Щоб хліба й волошечки, по полю звеселились
І духмяні колосочки водички напились.
Моя рідна землиця, щоби щедро вродила,
Збагатилась країна, наповнила комори.
08.07.2017р
На Бога надійся, та сам не плошай. Щоб щедро вродила, нам всім працювати потрібно. Бог потрібен тільки нашій душі, і не більше.
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Хто зна.. Та завжди просимо допомоги у Бога. Ви праві,треба трудитися,та поле з хлібом не полляєш і всі гай,сади й діброви..
Звичайно ,щоб ,щось мати,треба працювати.
Успіхів Вам,шановний!
