розтягнутий ковток п'янкої крові
ці нотки похоті в нічній розмові
спадає жах гнилим світанком
це тихе божевілля ранком
заводить розум в подоланні спраги
підсунув більше смерті на життєві ваги
останній подих жаром не пече
спустився місяць на бліде плече
ці голоса навколо стогін скотобойні
ходячий фарш з приправою ой йой НІ
накрут слизьких кишок опаришів на лапи
такий веселий карнавал заміна цукор-вати
взірветься небо вирве земля димом
спасіння скот чекає дивом
він не прийшов... попадали книжки
а по хрестах їх рештки як вершки
надія вітер крізь мішки кісток
затягне горизонт рої думок
підняли голови до мене завопіли
до цього ж тільки на колінах мліли
взмолили зарипіли закричали
а я завжди ж був тут а ви мовчати...
