Він написав листа своїй коханій,
Бо в очі заглянути не зумів.
Лиш кілька слів у їх романі,
лягли в листі,якого так хотів.
Він написв,що хоче біля неї бути,
і розказати, як усе було.
Лиш він, вона і запах рути,
про те кохання, що колись цвіло:
лист
"Я так хочу тобі розказати,
про кохання своє і журбу
я не вмію у небі літати,
та з тобою я завжди лечу.
Я так хочу тобі розказати,
як життя за хвилину змінив.
Лиш тобі довіряю цитату:
"Я нікого ще так не любив".
Я так хочу тобі розказати,
як твоїми очима дивлюсь.
І на вушко тихенько сказати:
"Не спіши я на вік залишусь".
Я так хочу тобі розказати,
про синоніми свого життя.
Можна книгу із нього писати,
що не буде ні краю й кінця"
Написав він для неї красиво,
та чомусь не відправив листа.
Все чекав на омріяне диво,
тільки жаль вона з іншим була.
