На Федотовій косі
В липні лагідно і тихо.
Та тікають з пляжу геть усі,
Насувається природне лихо.
Люба, вибачай мені,
Але ти у цьому винна.
Я лише спитав, чи «так», чи «ні».
Ти ж обурилася, Катерина.
Я не вартий навіть слів.
Згоден, це безглуздий вчинок.
Але й ти зміни на милість гнів,
Бо псуєш всім людям відпочинок.
Згоден, караоке-бар
Не є місцем для зізнання,
Та невже, що цей гучний кошмар,
Нагорода за палке кохання.
Приспів:
Катя, Катя, Катя, Катастрофа.
Ти здійняла вітер-ураган.
Заздрить хвилям мудрого Азова
Навіть Атлантичний океан.
