Вогонь, який не можна загасити -
Як він мене зненацька обпалив!
В кублі безпечнім годі вже сидіти,
Іду в грозу, в лихе шаленство злив.
Під постріли, під вибухи, під хмари,
Напоєні отруєним свинцем.
Я не тремчу. В цей день усякі кари
З відкритим зустрічатиму лицем.
Я подолаю сумніви і страх,
Бо вкарбувалась в серце сила Божа.
Не дасть Він заблукати у горах,
І обминути прірви допоможе.
Бо всі тепер ми маєм розділити
Вогонь, який не можна загасити.
30.5.1995
