Ховаєшся за муром мудрих фраз
Ковтаючи ночей холодних марення
Ти забуваєш день надавши й тобі шанс
Нестримуючи сліз своїх розкяння
Чому у тебе так багато запитань
Чому душа болить немов обпеченна
Шукаєш у віршах свій діамант
Й питаєш небо - нащо на життя таке приреченна ...?