Давно не спілкувалася з тобою,
Не бачила давно твоїх очей.
Ми начебто розділені стіною,
Хоч до твоїх торкаюсь я плечей.
Я тут стою неначе навіжена,
Все хочу щось почути у свій бік.
Була ж твоя, кохана, наречена,
Та як усе змінилося за рік.
Уже й мовчу про ту любов і ласку,
Яких не відчувала вже давно.
Ти обіцяв подарувати мені казку,
Та всі обіцянки твої пішли на дно.
Між нами прірва,що росла роками.
Гадаю, ми не в силах щось змінить.
Тож досить вже триматися руками.
Нехай для кожного світ знов загомонить...
