крапля краплею смуток вичавлюю
надвечір'я - ховаюсь в пісок
і весною морозною ранньою
босоніж ледь на пальчиках крок
тихий шелест душі понад плечі
тихий шепіт душі під ключицями
переводь почуття просто в речі
і фальшивих зви чесно - ницими
забагато довкола вигадують
забагато довкола говорять
і вже майже нічого не радує
і здається, нічого не можу
шкіру впоперек-вздовж перекроєно
не ножем, а твоїми цілунками
врешті-решт, і мене обеззброєно
і полинним дурманом отруєно
серце дуже невчасно озвалося
може, просто, задовго мовчало?
може, просто так мало радості
що любити воно як не знало?
а ніщо просто так не буває
а найкращий підхід - то простий:
не шукай почуттів, де нема їх
а коли справді є, не мовчи
02.19
