Йде додому тато з сином
(Вані вже чотири роки),
Тато випити встиг пива,
А дитині, звісно - соку.
-Я чув, тату, - каже Ванька,-
Як казала тьотя Ніна,
Що тобі сьогодні зранку
Уже море по коліна.
А яке це воно - море,
Тату, можеш розказати?
Мама каже - неслухняних
Воно може покарати.
-Цілий день пливеш, синочку,
Голова пече від жару,
Все - вода, а по дорозі
Ні генделика, ні бару.
Нема в морі того дива:
Хвилі, небо, а там хмари…
Цілий день, а ти без пива -
Більшої немає кари!
Правду каже наша мама,
Щоб не сталося в нас горя,
Хто дурний, хай туди їде,
А нам добре і без моря!
Гарно! Катю,кожен хоче мати своє море...
На підхмілку, то не диво
Коли рікою тече пиво
А, от, як бути дитині
Щоб відчути в батька хвилі
Думки в жінки- її горе
А дитятко хоче в море...
Гарного Вам дня!
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ніночко, за такий чудовий експромт! Гарного Вам весняного настрою!