Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Вакуленко: ЩО Ж ВИ НАРОБИЛИ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Іванова, 24.03.2019 - 09:43
Як кажуть - влучно, як "В ДЕСЯТОЧКУ"!!!! Та вірити в краще - вкрай важливо...
Любов Вакуленко відповів на коментар Любов Іванова, 25.03.2019 - 14:55
Спасибі, Любочко. Обов'язково будемо вірити в краще і можливо ще й побачимо це "краще".
Елена Марс, 15.03.2019 - 17:47
Так! Самі понароблювали, самі й розгребати повинні і не надіятись на когось.
Любов Вакуленко відповів на коментар Елена Марс, 15.03.2019 - 18:33
Та чи розгребемо?.. Спасибі, Оленко. Рада, що завітала до мене. Катерина Собова, 15.03.2019 - 11:42
Сильний вірш! Навіть пророк Тарас не зміг би уявити, до чого ми докотимось у славній Україні!
Любов Вакуленко відповів на коментар Катерина Собова, 15.03.2019 - 12:03
Спасибі. Напевно, що так. Бо ми всі намагаємося вірити у світле майбутнє, а воно (майбутнє) приходить далеко не радісне. Можливо воно колись і прийде це світле, та чи доживемо ми... Любов Вакуленко відповів на коментар Наташа Марос, 15.03.2019 - 11:11
Спасибі, Наталю. Це ж все Тарас, а він завжди був щирим. Георгий Данко, 14.03.2019 - 16:55
5! Люба, Шевченко про те, шо Ви написали, говорив. У "Гайдамаках": Гомоніла Україна, Довго гомоніла, Довго, довго кров степами Текла-червоніла. Текла, текла та й висохла. Степи зеленіють; Діди лежать, а над ними Могили синіють. Та що з того, що високі? Ніхто їх не знає, Ніхто щиро не заплаче, Ніхто не згадає. Тілько вітер тихесенько Повіє над ними, Тілько роси ранесенько Сльозами дрібними Їх умиють. Зійде сонце, Осушить, пригріє; А унуки? їм байдуже, Панам жито сіють. ГАЙДАМАКИ (Треті півні ) Т.Г. Шевченко З повагою, Г.Д. Любов Вакуленко відповів на коментар Георгий Данко, 15.03.2019 - 11:10
Спасибі, Георгію. Гірко від того, що ми знову повертаємося в минуле. Прикро за народ і країну. Не зрозуміло чим ми це заслужили... Георгий Данко відповів на коментар Любов Вакуленко, 15.03.2019 - 11:32
Любочко, тому, що ми маємо - на те Божа воля.Цей світ - то є дитячий садочок, в якому ми усі виховуємся. Ви не дарма пожалкували за минулим. У минулому були не тільки погані речі, було там багато такого, про що зараз не прийнято згадувати. Наприклад, та віра і спосіб життя, що записані у стародавніх Ведах. А фундамент тих Знань не змогли витравити з Душі народу минулі тисячорічча. от тому й ми такі. Любов Вакуленко відповів на коментар Георгий Данко, 15.03.2019 - 11:37
Хіба можна забути своє щасливе дитинство, нехай і без смартфонів та комп"ютерів, але ж було спілкування, доброзичливість, ніякої жорстокості. Ми не боялися ходити вночі вулицями свого села... А зараз?
Георгий Данко відповів на коментар Любов Вакуленко, 15.03.2019 - 11:51
А зараз - великі випробування. Дитинство і юність завжди відтворюють в нас оптимістичні спогади. Дарма, що хліба, а чи ковбаси не було вдосталь. Зате заздрощів майже не було. А зараз - 99% Звіттіля й мораль. http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246464 http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689648 З повагою, Г.Д. Любов Вакуленко відповів на коментар Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 14.03.2019 - 16:19
Спасибі. Мені було б приємно.
|
|
|