Стоїш і плачеш ти тепер,
як вже з тобою ми не разом,
до чого сльози ці ти ллєш
краще згадав би ті образи.
Ой ні, вже досить тих образ,
собі лишай ти їх навіки,
даруй ти іншій любій квіти
даруй і мене забувай.
Навіщо сльозі ці тепер,
може згадав як я страждала,
відлунням в серці віддалось
лиш зараз, як мене не стало.
Не стало, то твоя вина
і зараз ти це розумієш
і сльози капають з очей
як вже ніщо тепер не зміниш.
Ну все не плач не смішно вже,
та й не важливо що накоїв.
Життя твоє полові йде,
лишай образи, поневолі
та йди собі один,,, про те,
чому лиш зараз, ну чому
за мною сильно так ти б’єшся
і серце кам’яне моє,
поволі зм’якне й обізветься
Ну все коханий перестань,
не плач мій любий я благаю
серденько моє вже болить
у очі як тобі погляну.
Не плач мій любий, перестань
як схочеш то приходь до мене
сердець обох наших любов
навіки буде нескінчена
і як прийдеш до мене ти,
то не сумуй,
всміхнись хоч трошки.
І могилку принеси мої улюблені волошки……
