Вітер розвіває волосся, немов кульбабине насіння. Вириває спогади та несе у далечінь. Поруч коливається тінь, Яка йде слідом за мною. Крок за кроком за стіною Човгають привиди Покинутих та вирізаних людей. Я більше не впізнаю їх. Вони не впізнають мене. У нас взаємне Непорозуміння. © Богдан Кухта 2019 Гітара - Мар'ян Романчук Ілюстрація - Olya Yoko Korobchuk Підтримати автора: 4441 1144 2483 1947 - моно 4149 4999 9060 2763 - приват
ID: 843365 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 28.07.2019 18:20:16 © дата внесення змiн: 20.04.2023 20:39:24 автор: Kukhta Bohdan
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie