Як пережити всі злети і падіння,
Бути байдужим, мабуть зможе не кожен,
І лише з часом, коли прийде прозріння,
Ти зрозумієш, що щось зробив негоже,
Чи навпаки… ти відчуєш, придбав крила,
Змужнів нарешті і зміг серця зігріти,
Із сивиною, тебе весна накрила,
Наступній вдачі, вже порадіють діти.
Життя барвисте, смужка чорна і біла,
І їх перетин, завжди придає сили,
Подібне річці, що стрімко вперед бігла,
Геть все зрівняла і впевнено щосили.
Шлях прокладала, щоб розлитись доволі,
Красу побачить, серед квітучих долин,
Щоби відчути, солодкі смаки волі,
На шляху змити, з душі, той, гіркий полин.
На жаль, давно, схований, часто турбує,
Все пережите - нібито мікроб гризе,
Як біла смужка, то злагода панує,
Життя прекрасне! В надії, знов повезе.
Роки, як коні, шалені і неспинні,
Чи й озиратись, задам собі питання,
Йти не здаватись, знайти нові стежини,
Зустріти щастя, без всякого вагання.
26.09.2019р
Гарно! 
