Є спогади, такі тепленькі ...
Але , як вони гріють .
Займають місця маленько.
Та я їх лелію...
Несуть жар , добро , зрештою-любов .
Коли витягаю із серця - кишеньки,
огортає щось ніжне , знову і знов.
Я їх тримаю , в таємному місці.
І не ділюся, нізким , навіть краплиною .
Може це мене виказує , видаюся дитиною.
Втім.
Так гарно, щоб кожен беріг, саме такі ,тепленькі спогади.
Немов оберіг.
А поки чай з лимоном, і жовтня проводи .
Не для всіх...