У піднебессі сірі кораблі,
Стоять на місці, то за мить пливуть,
Ледь-ледь гойдають й несуть сум мені,
Й знов вибирають, надалі свій путь.
Потік повітря, підхопить знизу,
Злегка потрусить, зловлю краплину,
Немов прозору, сльозину чисту,
Варто спинитись, хоч на хвилину.
Й просто подумать - погоду люблю,
Кажуть й природі, вона все гарна,
Чи то є осінь, чи літо ясне,
Зима примхлива, чи весна – красна,
В обійми вхопить й зігріє мене.
Адже живемо, ми завдяки їй,
Всіх надихає жити і творить,
Свіже повітря, той цвіт орхідей,
Скажіть, будь ласка, можна не любить?
Думки весняні, полонять серце,
Зима відійде, яку Бог нам дав,
Держу в долоні, надій озерце,
Як кожен мрію, щоб день, кращим став!
20.12.2019р.
