Неначе перший день вогню
Бувало й гірше, але потім.
Я заховаюсь в фото Ню,
Так ти мої не вчабиш очі.
В моїх ночах немає сліз,
Всі позбирала у долоні.
Тепер, в потрібну тобі мить,
Я їх направлю, наче промінь.
За рисами сховалась біль,
Обличчя нанести – не вперше
Ось тут є шрам, але за ним
Гладенька шкіра,наче персик.
А ось, дивись, волосся ллється,
Духмяне тіло клекотить
Краса до тебе йде від серця,
Але ти бачиш тільки хіть.
