40 літ… Десятого числа
Крутоярівка у січні аж гула:
У Григорія, як кажуть, Сукача
Народилося маленьке дитинча.
Коли різали маленькому пупок,
Тато стрибнув аж до стелі:
«Це ж синок!»
Син учився, поправлявся, підростав,
І в Жовтневому механіком він став.
Обслуговує машини як циркач
Наш Микола, ще й Григорович Сукач.
Має успіхи хороші і в сім’ї,
Бо з Надійкою жили як солов’ї.
Хоч дружину і кохав він (не секрет!),
Але двічі відправляв її в декрет.
А дружинонька продовжила їх рід:
Ната й Люда у них донечки, як цвіт.
Але тато дуже хоче, щоб був син.
Он як міцно він утримує графин!
Поки в чари він напої налива
Скажем імениннику такі слова:
Хай же сила і здоров’я не спада,
Хай Надійка буде довго молода,
Хай же донечки,я к квіточки ростуть,
Наречених (та надійних!) хай знайдуть,
Хай, як виростуть, народять онучат,
Кріпких хлопчиків, гарнесеньких дівчат.
Хай Григорович не падає із ніг,
Щоб що бачив, те хотів і довго міг.
На столі хай буде сало, кавуни і дині,
Щоб до сотні ще стояло, звиняйте в графині.
Хай здійсняться усі плани, проекти і мрії,
Хай довгенько ще цілує Миколу Надія.
Ще бажаєм: на віки хай минають біди.
Ніна й Віктор, земляки й хороші сусіди.
10.01.1995
