І сонце вже не те і зорі, й небо...
Все зтихло. Згасли кольори.
Нічого серцю вже не треба,
От лиш би ТИ вернувся із гори.
Пробач, матусенько, не повернуся.
Та ти не плач, не бійся, не тужи.
Я янголом до тебе пригорнуся
І вас із татком й братом буду берегти.
Та як же тебе, синку, відпустити!!!
Стискає серце невгамовний біль.
Без тебе хіба зможем жити?!!
Хіба дорогою життя ми зможем йти?!!
Я знаю, що ви сильні, мамо й тато,
Все зможете і зробите як слід
Щасливих митей буде ще багато
Про мене тільки пам'ять бережіть.
Прощай матусенько і татко
Прощайте друзі, близькі і рідня
Надіюсь, що років іще багато
На небі вас чекати буду я.
