гроші вміють говорити. ніжні серця програють.
правда співає пошепки. – ось мої 5 копійок.
я ходив на дизелі, ходив і на вугіллі.
я жив у борг, коли хочете знати правду.
два кити – кожен з них перейшов океан
шукаючи иншого перше, ніж їх розлучили на смерть.
мене звинуватили в глибоководному вбивстві
на півночі атлантики. це – дуже, дуже серйозно.
я маю аж троє голодних дітей і молоду дружину,
а за моїми плечима: покоління і покоління
мисливців, що важко працюють заради своїх родин.
– тих, що підносять келих
за життя, й мусять знов вбивати.
чи могли б ви мене зрозуміти?
гроші кричать оглушливо: ніжні серця програють.
правда шепоче боязко – що вона там шепоче?
тепр заплатіть китобоєві справедливістю, і мовчіть:
чи можете ви пробачити?
я вже старий, і сиджу у в'язниці
далеко від моря, далеко від дому,
далеко від всіх моїх.
я повинен замолювати непрощенні гріхи людини.
я шкодую про смерть кита! призначте мені покуту!
засудіть на заслання до моря минулих віків,
де буяло життя, де всього було по вінця, –
там чоловік може бути чоловіком, – і не кажіть,
що цей злочин не має давности
the whaler's dues, jethro tull
