Я утiкла, я щезла і, навіки,
Коли хотілось бути й бути ще,
Бо різні нам подобаються ріки,
І разом нам не дуже гаряче.
Я вибрала не річечку, а море,
Його красу і шторм, а може штиль,
І знаю,що розлука - це не горе,
А світ яскравий серед шуму хвиль.
І з кожним днем все більше він дивує-
Його безмежність і така краса,
Можливо, що його лише люблю я,
І все ще вірю в щастя й чудеса.
Дивлюсь на море, сонце і простори,
І відчуваю щастя неземне,
І розумію, що уже ніколи
Ось ця любов у мене не мине.
23.10.2020
