Яка краса, свобода, божа воля!
До голубого неба осокор проріс!
Гілля своє могутнє, сплетене, і кволе
В житті стрімкому в висоту поніс!
У голубому небі шелестить листками
І мудре гілля радується теж
Тому що там, на висоті, довколе –
Свобода, воля і любов без меж!
І як не покохати осокор високий
І радість ту, що в ньому пізнаю
І ту глибоку благодать високу
Настільки, боже світлий, м’єму оку
Ти таїну відкрив свою!
5.01.2002
