Чи то на косах білий сніг
чи то роки, чи то печалі
Знов мама вийде на поріг
мене чекатиме із далі.
Приснився сон, щасливий сон
співає мама колискову,
А очі в мами, наче льон
й благословенне кожне слово.
Ще голос в мами молодий
і як молитва колискова
Ген, цвіт на вишеньці рясний
і світ попереду казковий.
Колише матінка дитя
і пісню серденьком співає
І наймиліша пісня ця
в душі моїй не замовкає.
Бо найсолодша пісня та
лікує біль, розлуку й втому
І відступає пріч зима,
й стежинки всі ведуть до дому.
Вже й в моїх косах білий сніг,
чи то роки, чи то печалі.
На рідний батьківський поріг
як блудний син повернусь з далі.