Я запам'ятаю опіки воску на моїх пальцях,
Зарево вибуху, сходи до підвалу затерті.
Смак волі доданий до води у склянці,
Миті спокійні що в темряві десь завмерли.
Я запам'ятаю, оту маскувальну сітку,
І літаки. Що над світом розкинули крила.
На колінах притиснуту ніжну дитячу голівку,
І знову відбій. І знову лунає сирена.
Я пам'ятатиму тисячі сполоханих душ,
Що полетіли у вирій наляканим птахом.
І темні хмари, неначе кавові гущі.
І сотні миттєвостей що полинули в землю прахом.
Я пам'ятатиму, радість і подих весни,
Відчуття перемоги, що так хочу відчути...
Я пам'ятатиму, і це памятатимеш ти...
Хоча, так багато, я просто хочу забути!
