В нас зв'язані руки, прострелені скроні,
В нас спалені мрії, надії і сни,
Та ми не здаємось, стиснули долоні,
За те, що не було в нас літа й весни.
Тепер стоїмо тут, де нам бути варто,
Покажемо всім наше спільне єство.
Сьогодні завдали противнику гарту,
А що буде завтра - не знає ніхто.
Бо там, перед нами, прокляте поріддя,
Все нищить навколо, вбиває, краде.
Життя не дає нам яке вже століття,
Та рано чи пізно це кодло впаде.
Їх дім - телевізор, сміття й огорожа,
Там все зупинилось в минулих віках.
Реальність на антиутопію схожа,
Де тюрми будують на власних кістках.
І щось пояснити - лише марна спроба,
Там в кожного вбивство і смерть на думках.
Бо знаєш, війна - це смертельна хвороба,
А ліки від неї - то зброя в руках.
Там смерті радіють, бо смерть - тільки гроші,
Немов перемога у Супер Лото.
Були вчора бідні, а нині вельможі -
Відправили сина й купили авто.
Та ми переможемо, правдою й боєм,
І всі відбудуємо Неньку свою,
Разом пригадаємо наших героїв -
Всіх тих, хто зостався навіки в строю.
08.08.22
