В краю, де квітне гладіолус
І де немає жодної біди,
Мої тяжкі вінчаються труди.
Я щастя чую звідти голос.
Туди біжу, у рай щоденний.
Батьки мої там розно молоді
Клопочуться в городньому труді:
Майори, айстри, хризантеми...
Я математиці віддався,
З літературою дружу, на "ти".
Там час є жити, жити і цвісти,
Сам сенс життя собою вдався.
І кожна стежка – це дорога Бога.
І де немає жодної біди.
Провідна зоре, лиш туди веди –
В дитинство чисте і премноге.
30 вересня 2022, 13:09
