Ще зовсім молодий, та вже козак.
Воїн славного війська надміцного.
Опора світу, ти своїм 'мечем'
Боров для нас майбутнє і свободу.
Тобі було лише 24(двадцять чотири)
Обличчя ангела і світло у душі.
Тебе прокляті орки не скорили,
Зробили вічним воїном Землі.
Ось і пишу для тебе, вічний брате,
Не можу змовчати, чую душевну біль.
Ти так прожив в любові цього краю,
Що для громади це вже спільна біль.
Нажаль ти не дожив до Перемоги,
Та ти зробив масивний в неї вклад.
До неї вже ведуть усі дороги,
І Україна зможе звести лад.
Схилімо голови Герою України,
У пам'яті і славі тобі жить.
Відновимо руїну Батьківщини.
Герой - то вічність, а війна - лиш мить.
Присвячую Максиму Зеленчонку
Герої не вмирають!
Борчук Сергій
