Черкає моє небо чорнилами папери,
стихають дзвінкі голоси, німі суфлери,
жевріє серце, оковите сонячним теплом,
спокійно віє вітер, огортаючи ласкавим сном,
журба минула, стихло багаття іскор стан,
запекло сонцем літо, біль сердечних ран,
жага життя повернулась у рідний край,
тремтіння від Любові у душі, і знову рай...
Минуло літо, кожен день, невпинно, та й пройшло,
шалене віроломство всередині буяло, та й пройшло,
кохання неймовірне, в присмаку бажання, без турбот,
чарівний мед, нектар, солодший від медових сот...
Любові пісня для сердець миліша від поезії для тіла,
човни мрій без вітру попутного, не натягнуть вітрила,
птахи на небі хмари окриляють, та без цілі не літають,
шляхи земні, тернисті, без першого кроку не бувають...